Засмучений Помідорчик

А я - Засмучений помідорчик. Я теж жертва експерименту. Мене проростили, посадили в грунт і жодного дня не поливали. Спочатку я до краплинки випив воду з горщика, в якому ріс. Потім мої листочки стали в'ялими, а потім  почали висихати і тоді, - тоді мене пожаліли і почали доглядати. Я вхопився за життя і почав оживати. Мої листочки зазеленіли, підросли. Я зацвів, але мої помідорчики були маленькі і їх було мало.

Заморений Томат

А я - Заморений Томат. Чому мене так називають? Дитинство моє було як і у всіх, радісним. Мене також висадили в пухкий грунт, поливали, підживлювали. Я теж жив на шкільному підвіконні. А потім, заради дослідження, мене помістили в темну комірку де не було ні світла, ні тепла. Я більше жодного дня не бачив сонця.Як я ріс? Я дуже старався. Я виживав як міг. Я тримався за життя з останніх сил! Але мої листочки стали тьмяніти, жовтіти, стали тонкими і довгими, адже вони тягнулися до сонця. Вони шукали його, але не знайшли і я загинув.

Синьйор Помідор

    Я - Синьйор Помідор. Я хочу розказати вам історію свого народження. Одного березневого ранку дбайливі руки маленької Іринки проростили мене і посіяли в пухкий родючий грунт. Я трошки полежав, освоївся і помітив вгорі промінчики яскркавого сонечка.

    Воно світило, гріло і манило мене до себе. Я народився!!!

 Ішли часи. Я спокійно ріс на шкільному підвіконні. Учні поливали і доглядали  за мною, а я ставав все більшим і більшим. І ось мені стало тісно в маленькому стаканчику. Я почав марніти.

    І тут мене додому забрав Назарчик і КО. Діти принесли мене додому і посадили в грунт. О, як вони за мною доглядали!!! Розпушували землю,поливали теплою водою, підживлювали. Щоранку Назарчик прибігав подивитися як я виріс і фотографував мене. Я почувався телезіркою і згодом став Синьйором помідором.